 | Сутність поняття ''обдарованість'' та її характерні риси
|
Обдарованість – це значне в порівнянні з віковими нормами випередження в розумовому розвитку або виключному розвитку
спеціальним здібностей (музичних, художніх, спортивних та інш.). Обдарованість дітей може бути встановлена та
вивчена тільки у процесі навчання та виховання, в ході виконання дитиною будь-якої змістовної діяльності.
Прояв розумової обдарованості у дитини пов’язаний з надзвичайними можливостями дитячих років життя.
Треба мати на увазі, що в ранні дошкільні роки швидкий розумовий розвиток відбувається у всіх дітей,
що є важливим внеском дитячих років у становленні інтелекту.
СФЕРИ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ
1. Інтелектуальна сфера
Обдарована дитина вирізняється гарною пам'яттю. мисленням, допитливістю, добре розв'язує різні задачі, зв'язно в
икладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань.
2. Сфера академічних досягнень
Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів.
3. Творчість (креативність)
Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.
4. Спілкування
Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє
лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.
5. Сфера художньої діяльності
Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями,
її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію,
із задоволенням співає, намагається створювати музику.
6. Рухова сфера
Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом,
високий рівень розвитку основних рухових навичок.
Соціально-психологічний портрет обдарованої дитини.
Обдарованість дитини може проявлятися по-різному. У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:
- Часто ''перескакують'' через послідовні етапи свого розвитку.
- Допитливість. Такі діти прагнуть до пізнання, дослідження навколишнього світу і не терплять жодних обмежень своїх досліджень .
- Самостійна дослідницька практика дитини. Це забезпечує можливість вивчати невідоме раніше.
- Логічне мислення.
- Добра пам’ять.
- Зацікавленість складними задачами, які не мають певного алгоритму розв’язування.
- Оригінальне мислення, здатність висувати несподівані ідеї, які відрізняють від банальних та широко відомих.
- Здатність до аналізу. Діти мають гнучке мислення, вміння асоціювати, знаходити аналогії, зв’язки між поняттями і процесами.
- Концентрована увага, вміння утримувати увагу при наявності перешкод на сприйняття інформації, вони буквально ''занурюються''
у своє заняття, якщо воно їм цікаве.
- Здатність до оцінки, рефлексивне ставлення до себе, впевненість в собі.
- Схильність до лідерства. Такі діти часто стають керівниками та організаторами в групових іграх та інших справах.
- Самостійність, сміливість брати на себе відповідальність.
- Адекватна конкурентність, яка стимулює інтерес до змагання з такими ж дітьми.
- Захоплення колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний порядок, а її реорганізація,
систематизація на нових підставах.
- Великий словниковий запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття.
- Розвинене почуття гумору.
- Різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно.
Ознаки обдарованого учня:
• часто перескакують через послідовні етапи свого розвитку;
• мають чудову пам'ять, беруть участь у всіх заходах, змаганнях, усних турнірах, олімпіадах тощо;
• мають великий словниковий запас, вони із задоволенням читають словники, енциклопедії;
• можуть займатися кількома справами відразу;
• дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ;
• легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням сприймають складні довгострокові завдання;
• не можуть терпіти, коли їм нав'язують готову відповідь;
• можуть концентрувати свою увагу на одній справі;
• властиве надто розвинуте почуття справедливості;
• добре розвинуте почуття гумору;
• постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм, поки що, ''не під силу'', й у вирішенні деяких з них домагаються успіху;
• для них характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків подій;
• часто володіють екстрасенсорними здібностями;
• негативно оцінюють себе;
• інколи мають труднощі з тонкою координацією.
Показники творчої обдарованості учнів.
Учень як особистість:
1. Стійка, підвищена потреба в самоактуалізації, вияві себе, самоствердженні.
2. Наявність особистої думки.
3. Інтелектуальна незалежність, зневажливе ставлення до стереотипів, авторитетів. Потреба чинити опір шаблону, нав'язаному стилю діяльності.
4. Високе самоставлення, самооцінка, потреба мати свій ''Я - образ''.
5. Схильність до гри, почуття гумору, дотепність.
6. Оригінальність.
7. Імпульсивність, поривчастість.
8. Широта інтересів. Інтерес до філософських питань.
9. Повна відсутність поваги до проторених шляхів.
10. Прагнення самостійно подолати труднощі, які виникли.
11. Постійне прагнення поліпшувати якість своєї продукції, вимогливість до себе.
12. Завзяття й наполегливість думки. Термін невідступно думати про певний предмет.
13. Потреба в серйозній внутрішній роботі, створенні своєї індивідуальності, духовному зростанню.
Типи обдарованих учнів.
1. Найкращий учень: усі його люблять, робить те, що йому кажуть і як; любить подобатися.
2. Бунтівник: сперечається, з ним важко спілкуватися, часто в нього виникає стан емоційно вольового напруження,
коли щось загрожує досягненню його мети.
3. Підпільник: знає, що за обдарованість не платять, а навпаки вимагають, тому прагне не вистрибувати, а бути як усі.
4. Втікач: випадає з ліцейної системи, не може підлаштуватися до вимог ліцею, викладачів, майстрів виробничого навчання.
5. Двобічний: відстає або має вади фізичні; його розглядають як слабкого, не помічають обдарованості.
6. Цілеспрямований: незалежний, автономний, знає собі ціну, знає, чого хоче. Найкращий тип для розробки індивідуальної програми.
У кожного з цих типів свій стиль поведінки, свої потреби, своя система взаємин, свій емоційно-вольовий статус. Ось
чому до кожного має бути індивідуальний підхід, як у школі, так і в сім'ї.
|
